Брати мої та сестри, не зважайте на обличчя,
Брати мої та сестри, майте віру в Господа Христа!
Він вже воскрес і дивиться в обличчя,
Так, звісно кожному, так, звісно – думка непроста.
Не так вже легко нам побачить бідаря,
Навіть коли він поруч, біля нас
Як часто дивимось на того, хто багатим є,
Даючи йому почесть та інколи і весь свій час.
Хоч серцем відчуваємо турботу ми
Про бідних і убогих цих людей.
Та чи не стали злими суддями ми,
Бо ж в Бога рівня всі, хоч гелен ти, хоч ти юдей?
Послухайте мої брати і сестри щирії
А також ті, хто й досі без Христа
Бог вибрав бідного – багатим вірою
Бог вибрав вбогого для царства в небесах.
Він вимагає виконання слів Своїх
«Любіть ви кожен ближнього свого!»
Й виконуючи заповідь цю вічную
Ви робите для Бога це добро.
Коли ж зважати на обличчя так,
Тоді вчиняємо ми гріх.
Хоч в іншому можливо – чистая криниця ми
Та вже Суддя стає на наш поріг…
Яка ж нам користь говорить, що віра є
А діл при цьому можна й не побачить,
Коли брат чи сестра нагими є,
А ми говорим лише: «мир тобі юначе»!
Яка це віра, коли діл нема,
Чи не від серця злого і лукавого?
Блаженний той чиї діла
Показують, що віра є, вона не зламана…
Що тут незвичного, коли сказати: «Вірю Я»?
Злі сили вірять теж, що БОГ існує лиш один.
Та як прекрасно чути: «Вірю й слухаюсь я!!!»
Тоді мій путь блаженний перед Ним.
Нам приклад Авраама став корисний,
Тоді, коли на жервеннику син його лежав.
Такий поступок вже сьогодні і незвичний,
Та віру укріпив його і перед Богом оправдав.
Сьогодні з нами є той самий Бог,
Незмінний, вірний, люблячий, живий,
Турботливий до вдів та до сирот,
Прощаючий, Порадник і святий.
Той Бог, що сили нам дає,
Той Бог, який судити буде нас,
Ісус Христос, який гряде
Наш Цар, Святим Він Духом серед нас.
Ми тіло маємо і душу й дух,
Противиться враз плоть та дух міцніший,
Закон життя в Ісусі у Христі
Нас визволив, бо він таки сильніший.
Без духа – тіло мертве, неживе
Так само й віра мертва, якщо діл немає,
Мій друже, вибирать тобі, але не забувай
Про те, про що Гоподь попереджає!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Гефсимания - Вадим Сафонов У каждого своя Гефсимания.
На этой неделе в ленте промелькнула очередная дата присвоения Нобелевской премии по литературе Борису Пастернаку. От последней, из-за чудовищного давления советской машины, он отказался. Одним из самых знаменитых его произведений является роман \"Доктор Живаго\", о судьбе русской интеллигенции начала 20 века.
Будучи также поэтом, он включил в роман цикл стихов. Самым знаменитым стало \"Гамлет\", которое декламировали многие знаменитые советские актеры 2-ой половины XX века. То самое, в котором \"жизнь прожить - не поле перейти\".
Но меня зацепила другая цитата:\"Если только можно, Авва Отче, чашу эту мимо пронеси\". Эта фраза из молитвы Иисуса Христа в Гефсиманском саду. Это были последние часы, когда Иисус, будучи на свободе, мог предотвратить арест и казнь. И в этот момент он как никогда был близко к нам, обычным людям, находящимся в стрессовых ситуациях. Сотни и тысячи лет после тех драматических событий в Иудее, мы, понимая неотвратимость ужасного, поднимаем глаза к небу и говорим\"да минует меня чаша сия\".
Несколько дней я находился под впечатлением переживаний нет, не собирательного образа Гамлета, или Юрия Живаго, или самого Бориса Пастернака, затравленного после той злополучной Нобелевки. А пронзительного стенания Сына Божия, в котором сплелись переживания всех людей, стоящих перед пропастью.
Сохранен размер и рифма \"Гамлета\" Бориса Пастернака, присутсвуют некоторые аналогии.
